Нудьга і сум сплелись докупи.
Гіркота болю палить серце знов.
І може дух людський страждати від задухи.
Щеміть всередині, холонуть кров.
Болить душа.Черговий камінь
Летить без жалю.Певно,має ціль.
А серце розуміє, тільки як, не знає,
Як подолати, зруйнувати біль?!?
І не втекти від нього в черствість духу,
І не жорстокістю помститися за плач душі,
І не в образі шкодувати свою муку,
Й не хворобливістю скувати всі подальші волі дні.
Реакція на біль.Її коріння
Заховане десь глибоко у закутках душі.
І те, як реагуємо на певне потрясіння
Показує і важкість болю й довіру Богу у журбі.
Чим глибший біль, тим більш довіри
Бог хоче бачити в серцях Своїх дітей.
Бо навіть через муку Він любов"ю душу зцілить.
Любов.Одна любов зціляє біль.
А на шляху, що в кожного єдиний
Ми губимось, ковтнувши гіркоти.
І цей момент чомусь по-особливому важливий -
В якому напрямку підемо з болем ми???
Душа людська є незахищена від болю.
У кожного в житті своя печаль.
Буває так, що лиш скорботною ціною
Бог ощищає нас, а ми впадаємо в відчай.
Ми боїмося болю.Боїмось скорботи.
Ми захищаємо себе з усіх сторін.
І закриваємо місця вразливі від чужого ока.
Бо ми не знаємо реагувати як на біль.
А тут вся суть.Лише в такі хвилини,
Відкинувши всі спроби самозахисту душі,
Ми в повній мірі, в повній мірі
Пізнати можемо глибокий зміст довіри Богу у житті.
Народжена довіра значно легше переносить болі.
Приводить до смиріння, мир душі дає.
І замість, як здавалося раніше, зламаної волі,
Бог зцілення і радість в серце шле!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
БОГ может ВСЁ !!! - Вячеслав Осипов После молитвы и с прасловлением Бенни Хинна , камни в почках пропали и операция была не нужна, после долгих обследований сестру выпустили из больницы домой.
Куда делись камни спросил врач.
Слава БОГУ за исцеление.
Ранами Иисуса Христа мы исцелены. АМИНЬ.
Эти строки родились сразу,как хвала БОГУ.
Когда уходит старый друг - Михаил Козлов Написано в 2003 году - после смерти мамы, Лидии Илларионовны
Дополнено в 2010 году - после смерти Пастора усольской церкви Игоря Титова (два последних четверостишия)