Стомили люди. Господи, сто МИ.
І жодного, хто стишує громи.
І виславляють купно град і Смерть.
Сади розчахнені. Хиткий мольберт.
У мирті погорільці, прах жар-птиць.
Невловні істини шугають між кислиць…
Ні маяка, ні плину, ні ріки.
Лиш триязикі бонзи й кулаки.
Приблудні псюги, рейвах плямних мас.
Небесні сфінкси падають на нас.
Та вже отам – серед піщаних лук –
Здіймає Син Твій жовту кушпелу...
Прочитано 10123 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Это просто бизнес и ничего более - Антон Как вижу так и пишу, принимаю другой взгляд на жизнь, ибо это просто видение жизни другим человеком. Но огульное обвинение от тех, кто сам ничего написать не в силах - меня очень удивляет! Но понимаю, ведь обвиняют от скудости ума, потому и трудов своих не имеют. Кто помочь хочет - подсказывает и делится своим видением. Эти - зрячие люди, о слепых же известно - идут друг за другом, и в одну яму падают!