Духу Святий, Якій у всі часи надихав пророків, Апостолів та Вчителів Церкви до написання великих творів, які спонукали інших до звершень справ та вчинків заради Любові, прошу зверни Свою увагу на мене малого та немічного, і даруй мені слово, яке б могло пробуджувати мертвих до життя та зневірених до надії!
Ти, Яка сказала Своє “так” на запрошення Всемогутнього Бога, Яке Він звернув до Тебе через Свого Ангела, прошу дай силу моєму слову, щоб я міг спонукати інших до любові, віри та надії. Зглянься наді мною та дай мені втіху підтримувати знесилених та додавати сил немічних!
І
Коли Ісус прийшов до Свого рідного міста та увійшовши за Своїм звичаєм до синагоги, то розгорнув книгу пророка Ісаї і прочитав слова великого пророка: Дух Господній на Мені, бо Він Мене помазав, послав Мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю та оповістити Рік Господній.
А коли згорнув Книгу і віддав її слузі, то сів і очі всіх були звернені на Нього, а Він почав говорити до них: сьогодні все це збулося! І всі справді свідчити про те, що про нього і чудували словам благодаті, які линули з Його вуст. Але все одно це ні до чого не привело, бо вони дивилися лише на Нього, як на сина Йосифа. Ісус зреагував дуже просто: Ніякого пророка не приймають добре у своїй батьківщині.
Почувши це, всі, які знаходилися у синагозі, сповнилися гніву і, вставши, погнали Його геть за місто і повели Його на край гори, на якій збудоване було їхнє місто, щоб Його скинути додолу. Та Він пройшовши серед них, пішов далі.
ІІ
Ісус йде і вже ніколи не повернеться до Свого рідного міста. Багато що чекає Його: проповіді, величні діяння та зцілення, а врешті-решт смерть поза Єрусалимом та Велике Воскресіння. Його Мати та інші будуть слідувати за Ним, де Він буде ходити. Його друзі знімуть у свій час Його мертве Тіло з Хреста та поховають у новому гробі. А потім вже Апостоли та учні після Зходження Святого Духа понесуть Його Євангеліє по всьому світі. Але ще перед Своїм Вознесінням Ісус скаже йти Своїм друзям до Галилеї, однак Назарет так і залишиться самотнім і невідомим. Ніколи потім він не стане містом Ісуса. Бо у свій час його мешканці вигнали Великого Вчителя зі свого міста.
Знаємо, що родичі Ісуса повірять в Нього і стануть видатними людьми у Церкві. А Апостоли зберуться навколо Марії, Матері Божої і будуть перебувати у повній молитовній єдності з Нею. Саме в Назареті буде збудована церква на честь події Благовіщення. Так величні дії християнства не будуть пов’язані.
Ісус скаже про те, що і в історії Ізраїля прояви Божої благодаті не були пов’язані зі самим вибраним народом. Так, Ілля та Єлисей воскресили синів не євреїв. Зцілення від прокази відбулося для начальника сирійського війська, а не для урядовців з Юдеї.
ІІІ
Чого ж так сталося? Чому ті, які мати обітниці та Завіт, так мало отримали? Чому ті, заради яких прийшло Слово Боже, Його не прийняли? Апостол Павло, якій у свій час засвідчив щодо себе самого, що він погодився б на те, щоб його відлучили від Христа, аби його родичі прийняли Ісуса, сказав, що це все сталося з Божої Волі, для того, щоб і інші увійшли у спадщину Авраама.
Так, що те, що стало недобрим для мешканців Назарету, стало добром для інших людей. Ісус пішов до Капернауму, де звільнив чоловіка від нечистого духа. Саме це Христос заповідав і Своїм учням: коли вас будуть гнати з одного міста, то йдіть до іншого — і не встигнете обійти усі ізраїльські місті, як Я прийду.
Тому нема нічого дивного, що ми не маємо тут постійного місця, адже Христос послав нас проповідувати. Нема нічого дивного, що ми часто відчуваємо результат поразки, бо те, що сіється у нетління дуже важко буває розрізнити серед мінливостей цього світу. Нам треба просто виконувати ту волю, яку нам звірив Господь. Ми знаємо, що нас чекає Небо, а доки ми тут проголошувати це.
Тому залишімо тих, які відкинули нас на Господнє Милосердя. Пам’ятаймо, що Любов більша за все. І може тут, де тепер перемогла смерть та хвороба. Не прийшла любов через скупість та недовіру. Але ми віримо в Того, Якій Сам переміг світ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
СССР и США: краткая сравнительная характеристика двух империй. - Леонид Каночкин Доджен сказать, что статья не окончена. Хотел ещё написать и о цензуре, и о свободе слова, и о промывании мозгов через рекламу в самой свободной стране, и об образовании, точнее об его отсутсивии в США, о том, как лишили среднестатистического американца права мыслить, не давши ему в школе элементарных знаний. Критики России в своих произведениях прыгают с эпохи в эпоху, цитируют классиков и, о чудо, мы их понимаем! А почему понимаем? Да потому что в СССР учились. Напиши что-то в таком стиле с ссылкой на классиков и анализом разных исторических эпох на английском - и тебя рядовой американец не поймёт. Почему? Масонский режим лишил их образования. А не окончил статью только потому, что нет времени: семья, работа.... Да и в таком виде, думаю, достаточно фактов, чтобы читатель смог задуматься.
Поэзия : Мы смеёмся в палате(стихи об абортах) - Варвара Скобарка В прошлом году лежала в псковской городской, в гинекологии.
26-го ноября был день выписки нашей послеоперационной палаты,
мы радовались этому с утра, готовились к отъезду, хлопотали...
И вдруг... какой-то бешеный наплыв абортниц... Но, что ещё ужаснее, все врачи, натягивая резиновые фартуки, минуя обычный обход своих больных, устремились в операционную, возле дверей которой сиротливо висел листок с призывом дать жизнь своему ребёнку...
