1.
Небо наче у полоні
Темно-сірих хмар,
Плач навколо, гіркіт грому,
Молоту удар...
Кров Христа тече невинно,
На чоло земне,
За людський гріх та провини,
За тебе і за мене!
Приспів:
На життя дає надію -
Тільки кров Христа!
Звершує небесну мрію
Тільки кров Христа!
Від гріхів всіх омиває
Людство з Богом приміряє
Тільки кров Христа!
Тільки кров Христа!
2.
На хресті страждань без межі
Наш Господь терпить,
Ділять воїни одежу -
Та скорботна мить!
Жереб кидають неначе
Це просте рядно,
Чути крик:"Пробач їм, Отче!
Я люблю їх все одно!"
Приспів: """
3.
Коли схилюєш коліна
Дякуй Богові,
Що послав на землю Сина,
Дати і тобі:
Від Своєї благодаті
Вічне джерело -
Слово, що прийшло спасати,
Що тобі допомогло!
Александр Юфик,
USA
Прославляю Господа в поэзии, хотя это не главное моё занятие в жизни. Всё, что есть хорошего в этих стихах - это от Него, все их недостатки беру на себя.
Сборник стихов "Песчинки"-2004 год. e-mail автора:youfik_a@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 9477 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Правил фарисейских не приму - Виталий Облаков Вы куплены дорогою ценою; не делайтесь рабами людей.
1 Кор.7:23
У людей ли я ныне шщу благоволения, или у Бога? людям ли угождать стараюсь? Если бы я и поныне угождал людям, то не был бы рабом Христовым.
Гал.1:10
Поэзия : Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
